ЕСЕ
З
давніх-давен Книга була символом грамотності й освіченості. Бібліотека –
місцем, де зберігалися ці духовні надбання. Невипадково видатний український
педагог Василь Сухомлинський називав бібліотеку «храмом знань», «домом життя»,
«притулком мудрості» й «аптекою для душі».
Сьогодні
змінилося ставлення до книги та бібліотеки, змінився й споживач інформації. Модні
гаджети віддалили його від безпосереднього спілкування з Книгою. Завдяки
інноваційним технологіям почав формуватися новий тип ерудованої «цифрової» людини.
На
мою думку, бібліотекарю недопустимо пасивно й інертно спостерігати
за якісною зміною ситуації. Щоб бібліотека в подальшому залишалася фундаментом
людської культури, читання книги – емоційною потребою, читач – користувачем,
споживачем і замовником інформаційних послуг, вирішила оформити й подати
документи для участі в конкурсі.
Чи
зуміє бібліотека втриматися на нових просторах? Зуміє, якщо у своїй діяльності
поєднає загальноприйняті правила й новаторство: продовжувати збір і накопичення
звичних бібліотечних ресурсів, задовольняти інформаційні потреби традиційних
читачів і одночасно максимально опановувати новітні інформаційні ресурси та
відповідати на запити «цифрового» покоління. Вважаю, що бібліотеки в цьому
перехідному періоді зможуть працювати, двері в майбутнє відчиняться, і вони впевнено
ввійдуть у сучасне інформаційне середовище.
Виникає
питання: «Якщо я хочу перемогти в конкурсі, якою бачу свою бібліотеку через
пять років?» Пофантазуємо. Бібліотечний центр, сучасний і комфортний. Internet, WiFi, книги, ноутбуки, планшети. Вільний простір для роботи,
навчання, відпочинку. Окреме приміщення для розташування офісних приладів,
дошки з маркерами, папір, екран, принтер тощо. Можливість короткого відпочинку
(наприклад, кафе-брейк). До центру можуть прийти і групи школярів, і
вчителі для експрес-наради, і батьки. Оцифровані
каталоги та книжкові фонди, що значно зменшить час для пошуку потрібної
інформації. Мрії… Можливо, вони колись здійсняться?
Чи допоможе цей конкурс мені особисто? Так. Це можливість побачити себе в
широкому професійному колі, підвищити власну кваліфікацію, творчо підійти до організації
роботи бібліотекаря, продемонструвати вміння використовувати нові форми й методи роботи з читачами,
обмінятися досвідом.
Жодного разу не пожалкувала, що обрала професію бібліотекаря.
Уперше двері ліцею відчинила ще студенткою. Вважала, що все знаю, можу,
розумію. Непомітно промайнуло 20 років. Чи змінилася я за цей час? Що стало для
мене найважливішим у роботі? Змінилася. Від наївної, романтичної, невпевненої в
собі дівчинки не залишилося ані крихітки.
Лунає дзвоник. Починається перерва. Відчиняються двері бібліотеки, і бачу
наших читачів. Які вони різні: за зростом, за кольором волосся, за виразом
обличчя. І водночас такі схожі: кожен із них так хоче, щоб на нього звернули
увагу, почули й вислухали. Хочу перемогти саме заради таких відвідувачів. Зрозуміла,
що бібліотекар сьогодні покликаний бути психологом, науковцем, актором,
режисером, консультантом, татом і мамою водночас; а ще повинен захоплюватись
улюбленою справою.
На думку спадають слова філософа ХІХ століття Олександра Герцена: «Бібліотека
– це відкритий стіл ідей, за який запрошується кожен». Кожен: учень, педагог,
батько…
Коментарі